укіс

I (вкіс), уко́су, ч., с. г.

1) Дія за знач. укосити 1).

2) Кількість скошеного хліба, сіна за один раз, за день, за сезон і т. ін.

II (вкіс), уко́су, ч.

Похила, спадиста поверхня; схил гори, берега; бічна поверхня насипу залізниці, дороги і т. ін. Іти під укіс. Пускати під укіс.